Розвиток мислення у дітей
Розвиток мислення в детей. Оточуючий світ, куди входить дитина, підкидає з кожним роком дедалі складніші завдання, на вирішення яких недостатньо просто бачити, чути, відчувати, а дуже важливо виділяти зв'язки, відносини між явищами. Чому з вологої глини можна ліпити всілякі вироби, а суха глина просто розсипається? Чому дерев'яний кораблик не тоне, а залізний швидко занурюється у воду? Чому, поміщений у морозильник фруктовий сік у формі, перетворюється на фігурний лід?
Цікаві питання стають природним супроводом дорослішання дитини. Щоб самостійно відповісти на них, дитина має звернутися до процесу мислення. Результатом мислення є думка, виражена у слові.
Дитяче мислення проходить певні етапи розвитку. Як свідчить відомий дитячий психолог А. А. Люблінська, першим засобом вирішення завдань для маленької дитини є її практичні дії. Так, наприклад, отримавши в руки іграшку вертоліт, у якої несподівано перестають обертатися пропелер і крильця, або закриту коробку на клямку, дитина трьох-п'яти років не обмірковує шляхи і засоби вирішення цього завдання. Вона одразу починає діяти: щось тягне, крутить, смикає, трясе, стукає… Не отримуючи бажаного результату, вона звертається за допомогою до дорослого чи взагалі відмовляється від подальших спроб. Подібне мислення отримало назву наочно-дієвого, або практичного: завдання дане наочно і вирішується руками, тобто практичною дією. «Мислення руками» не зникає в міру дорослішання, а залишається в резерві навіть у дорослих, коли якесь нове завдання вони не можуть вирішити в голові і починають діяти шляхом спроб і помилок.
На розвиток наочно-дієвого мислення дошкільнят працюють картинки-пазли, деталі конструктора «Лего», різні моделі кубика Рубика, головоломки з рухомо зчеплених кілець, трикутників та інших фігур. Як пише дитячий психолог В. С. Мухіна, дітям старшого дошкільного віку пропонуються завдання нового типу, де результат дії буде непрямим і для його досягнення дитині необхідно буде враховувати зв'язки між двома або декількома явищами, що відбуваються одночасно чи послідовно. Наприклад, такі завдання виникають в іграх з механічними іграшками (якщо помістити кульку в певному місці ігрового поля і певним чином смикнути за важіль, то кулька виявиться в потрібному місці), в конструюванні (від величини підстави будівлі залежить її стійкість) і т.д.
При вирішенні подібних завдань із непрямим результатом діти чотирьох-п'яти років починають переходити від зовнішніх дій із предметами до дій із образами цих предметів, які здійснюються в умі. Так розвивається наочно-образне мислення, яке спирається на образи: дитині необов'язково брати предмет в руки, достатньо буде чітко уявити його. У процесі наочно-образного мислення йде порівняння зорових уявлень, унаслідок чого завдання вирішується.
| Можливість вирішення завдань в умі виникає завдяки тому, що образи, якими користується дитина, набувають узагальненого характеру. Тобто в них відображаються не всі особливості предмета, а лише ті, які є суттєвими для вирішення певного завдання. Тобто, у свідомості дитини виникають схеми, моделі. Особливо яскраво модельно-образні форми мислення розвиваються та виявляються у малюванні, конструюванні та інших видах продуктивної діяльності. |
Якщо у вас виникли додаткові питання, телефонуйте!
|
Пн. – Сб.: з 9:00 до 19:00 |
|
