Рекомендації до швидкочитання
«Єдина причина, через яку дитина відкидає змогу оволодіти навичками швидкого читання полягає в тому, що вона не розуміє значення деяких слів. Чи траплялося з вами, що прочитавши сторінку, ви зрозуміли, що нічого з прочитаного не пам'ятаєте? Що ж, десь на цій сторінці ви пропустили слово, значення якого ви не зрозуміли або неправильно зрозуміли». Рон Хаббард.
Звідси висновок: «Головне та першочергове - знати слова».
Якщо в тексті зустрічається незнайоме слово, то швидкість читання уповільнюється. Крім цього, людина здатна швидше розпізнавати літери в контексті слова, ніж окремо («ефект переваги слова»). Тобто, якщо ми знаємо слово, то прочитаємо його швидше.
Що таке слово? Це свого роду архів. Як на комп'ютері ми архівуємо файли, щоб зменшити їх розмір, так і слово стискає інші слова. Наприклад, можна сказати: «книжкове видання, що містить два твори, які починаються з різних сторін книжкового блоку». Або те ж, тільки коротко : «алігат».
Таким чином, щоб збільшити швидкість читання, потрібно знати якнайбільше слів. А для цього слід розширювати свій словниковий запас (тезаурус). Іноді на дозвіллі можна читати словник. Ви здивуєтеся, дізнавшись, як багато слів існує. Зазвичай слова вчать, коли опановують іноземні мови. Але чому б замість іноземних слів не вивчати українські слова? Щодня можна дізнаватися про нове. Це не тільки збільшить швидкість читання, а й прискорить мислення.
Готовність до навчання. Діти здатні навчатися читати у віці, який для кожного індивідуальний. Зараз у світі набирає обертів рух «свобода освіти». Згідно з його принципами, коли дитина готова, вона сама починає читати без сторонньої допомоги. Адже діти не схожі один на одного, вони починають сидіти, ходити, говорити у різний час. Але шкільна система підганяє їх під один гребінець – до кінця першого класу усі мають вміти читати.
А що, якщо дитина не готова? Нічого. На неї повісять ярлик трієчника, ледаря, не здатного до читання. Ось у такій недружній атмосфері формується навичка читання. Не дивно, що після школи мало хто хоче взагалі читати.
Перед початком заняття налаштуйтесь на читання. Зробіть спочатку перегляд тексту. Прочитайте заголовок, пробіжіть очима по всьому тексту. Якщо завданням є пошук інформації, то сконцентруйтеся на ній. І вона сама приверне вашу увагу під час читання.
Головне – ціль. Перед читанням запитуйте себе: «Навіщо я читаю?», «Яка мета?».
Причини нерозуміння. Як часто ви читаєте, але не розумієте прочитаного? Чому це відбувається? Психологи виділяють 5 причин нерозуміння: фізіологічні, лінгвістичні, дидактичні, логічні, психологічні.
- Фізіологічні причини – це втома та погані умови для читання. Розуміння тексту залежить від обстановки. Наприклад, у громадському транспорті читати гірше, ніж вдома у затишному кріслі. Відстежте місця, де ви читаєте. Зауважте: де, коли і в якому стані найкраще читається. Облаштуйте місце читання. Читайте у гарному настрої.
- Лінгвістичні фактори. Нерозуміння окремих слів, складна структура речень. Вивчення нових слів за допомогою словника вирішує цю проблему.
- Дидактичні фактори. Дидактика - розділ педагогіки; теорія освіти та навчання. Розкриває закономірності засвоєння знань, умінь та навичок. Джерелом дидактичних причин нерозуміння є текст. Тобто, автори просто складно пишуть. Тут уже нічого не вдієш. Або не читати цього автора, або ж прикладати зусилля для розуміння.
- Логічні фактори пов’язані із незнанням логіки.
- Психологічні фактори. Відсутність уваги, пам'яті, уяви, волі. Експериментально доведено, якщо людина читає текст і водночас промовляє сторонній ряд слів, вона не зможе зрозуміти, й правильно відтворити суть прочитаного. Якщо читати та паралельно займатися іншими справами, то не дивно, що текст буде незрозумілий. Будьте уважні під час читання.
Ще одна причина нерозуміння пов'язана із пам'яттю. Людина просто забуває, що тільки-но прочитала і не може вловити суті. Пам'ять можна тренувати, а в цьому вам допоможе курс з ейдетики.
